Для повітряних ліній напругою до 1 кВ застосовують переважно алюмінієві, сталевоалюмінієвий і сталеві дроти.

Розкочування проводів виробляють по обидва боки встановлених опор вздовж повітряної лінії. Для розкочування бухт проводів служать конусні вертушки або переносні верстати, а проводів, доставлених на трасу в барабанах, - розбірний барабанний підйомник.

При довжині лінії не більше 0,5 км і перерізі проводів до 50 мм2 встановлюють вертушку, верстат або барабан з дротом на барабанно-підйомнику у першої опори на початку лінії і, захопивши кінець дроту, простягають його до останньої опори, тобто до кінця лінії. При великої протяжності лінії ці пристосування розташовують у кузові автомашини з опущеним заднім бортом і в міру просування машини вздовж опор розмотують дріт, стежачи за тим, щоб в проводі не утворилися петлі («баранці»).

Одночасно з розкочуванням проводу його уважно оглядають, щоб виявити в проводі дефекти у вигляді обривів окремих жил, великих вм'ятин і т. п. Виявлені в проводі дефекти відзначають фарбою, а потім усувають до підйому проводів на опору.
Якщо провід доставлений до місця робіт у барабані, встановленому на домкратах, то його, не знімаючи з автомашини, розгортають, попередньо піднявши барабан на 10 - 15 см над настилом кузова за допомогою домкратів і труби, протягнутої крізь осьове отвір у барабані.

Кінець змотуваної з барабана дроти перед початком руху автомашини прикріплюють до анкерної опори, від якої і виробляють розкочування проводи до подальших у напрямку траси ПЛ опор. Якщо довжина розкотив дроти виявиться недостатньою, то до нього приєднують провід аналогічної конструкції, марки та перерізи з іншого барабана.

Для з'єднання проводів ПЛ до 1 кВ застосовують: скручування, бандажування, з'єднання в овальному соединителе (гільзі) з подальшою обпресуванням і зварюванням кінців проводів в петлі, зварювання встик кінців проводів та подальшої обпресуванням їх разом з шунтом у двох окремих з'єднувальних гільзах, зварювання встик решт проводів і опресовування їх разом з вставкою в овальної сполучної гільзі, з'єднання проводів внахлестку з спрессовиваніем в сполучній гільзі, з'єднання проводів болтовим затиском.


Скручування (рис. 1, а) є найбільш простим способом з'єднання однодротяна сталевих і біметалічних проводів, при якому накладають внахлестку кінці проводів на довжині 180-200 мм, а потім, затиснувши їх пасатижами в середині ділянки з'єднання, навертають один провід на іншій (зліва і праворуч від щипців), укладаючи витки щільно один до одного.

Бандажування (рис. 1, б) застосовують при з'єднанні однодротяна проводів. Кінці проводів загинають під прямим кутом і накладають один на інший на довжині 80 - 120 мм в залежності від їх перетину. Далі намотують на один із з'єднуваних проводів - 5 - 6 витків м'якої оцинкованого дроту діаметром 1,5 мм і переходять цієї дротом на бандажування ділянки з'єднання. Покривши витками дроту весь ділянка з'єднання, роблять 5 - 6 витків на другому із з'єднуваних проводів. Для збільшення міцності з'єднання мідних проводів у великих прольотах бандаж пропаивают припоєм ПОС-ЗО або ПОС-40.

З'єднання в овальній гільзі (рис. 1, в) застосовуються для багатодротяних алюмінієвих проводів. Для виконання з'єднання вводять проводу в овальну гільзу, підібрану по перерізу проводів, і проштовхують їх уперед назустріч один одному так, щоб кінці проводів вийшли з протилежних (вихідних) отворів гільзи. Потім гільзу обпресовують, а вільні кінці проводів зварюють встик в петлі.

З'єднання проводів запресовуванням в двох гільзах разом з шунтом (рис. 1, г) застосовують переважно при монтажі багатодротяних алюмінієвих проводів перерізом 70 мм2 і вище. Операція обпресування гільз виконується опресовування механізмами.

З'єднання проводів в овальній гільзі шляхом попередньої зварювання проводів встик і подальшої обпресування гільзи і проводів разом з вставкою (рис. 1, д) застосовують найчастіше в середині великого прольоту при монтажі багатодротяних проводів ПЛ, що знаходиться в III або IV районі ожеледного і при можливому впливі на проводи лінії великих вітрових навантажень.

З'єднання проводів обпресуванням внапуск в овальної гільзі (рис. 1, е) є найбільш простим по виконанню способом, застосовуваним при монтажі багатодротяних проводів перерізом 16 - 50 мм2.

Наведені на рис. 1, а, б, в, г, д, е способи можуть використовуватися для з'єднання проводів в прольоті ПЛ. Гільзи та проводи повинні бути з одного і того ж металу: мідні (СОМ) - для мідних проводів, алюмінієві (СОА) - для алюмінієвих, сталеві (СОС) - для сталевих.

З'єднання голих багатожильних проводів може здійснюватися також за допомогою болтових затискачів. Болтовим затиском (рис. 1, ж) допускається з'єднувати проводи тільки на опорах і за умови, що дроти не будуть відчувати механічних навантажень. Болтової затиск складається з двох чи трьох (залежно від перерізу проводів) оцинкованих болтів з гайками і двох плашок з поздовжніми канавками.

Для забезпечення необхідного контакту в затиску діаметри отворів, утворених при сполук плашок, повинні бути дещо менше діаметрів дротів. При монтажі затискачів контактні поверхні плашок безпосередньо перед з'єднанням проводів промивають бензином і змащують тонким шаром технічного вазеліну.

Поверхні затискачів для з'єднання алюмінієвих проводів зачищають сталевою щіткою по шару вазеліну і також обробляють поверхні проводів. Затягування болтів повинна вестися ключем із зусиллям, що не перевищує 25 кгс. Застосовувати при цьому будь-які пристосування, які збільшують силу затягування, не допускається, щоб уникнути зминання з'єднуються проводів або зриву різьби болтів. Різьба болтів і гайок затиску повинна бути змащена вазеліном або солідолом. Застосування контргайок обов'язково.

Після затягування болтів між плашками повинен залишатися зазор 3 - 5 мм. Повне примикання плашок затиску буде свідчити про відсутність необхідного контакту і затиск необхідно змінити. Для запобігання контактних поверхонь від окислення зовнішні зазори і місця виходу проводів із затиску покривають 1 - 3-міліметровим шаром пасти - свинцевого сурику, розведеного на натуральній оліфі.
Через 8 - 10 днів після монтажу затиску рекомендується додатково підтягти його болти, тому що внаслідок зменшення пружності проводів тиск між плашками і проводами дещо знизиться, що призведе до погіршення контакту між ними і можливого нагріванню ділянки з'єднання.

При раскатке проводів повітряної лінії нерідко виникає необхідність перетинати залізничні колії, шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту, а також лінії зв'язку, роботу яких не можна переривати навіть на нетривалий час. У таких випадках для розкочування проводів споруджують тимчасові перехідні пристрої.

Поблизу діючих повітряних електричних мереж, контактних мереж, електрифікованого транспорту і відкритих підстанцій провід потрібно розгортати з дотриманням особливих заходів обережності, що виключають можливість випадкового дотику монтуються проводів до струмоведучих частин цих електроустановок.